Vaszócsik Miklós 1918. október 16-án született Beregszászban. 1942. szeptember 13-án szentelte pappá Sztojka Sándor püspök. A tiszacsomai Istenszülő oltalma templom parókusa volt. 1949. február 17. után betiltották a papi működését és kiutasították a faluból. Családjával anyósához költözött Beregszászba, ahol tizenkilencen éltek egy kétszobás lakásban. Folyamatosan zaklatták, de nem tért át a pravoszláv egyházbe. Hitvalló lelkész maradt, titokban végezte papi hivatását. A beregszászi bútorgyárban fizikai munkát végzett. A görögkatolikus egyház legalizálása után aktivan bekapcsolódott a lelkipásztorkodásba. Tragikus körülmények között hunyt el 1992. augusztus 1-jén. Felesége, Mondi Mária 2001. január 9-én hunyt el Beregszászon. Gyermekei: Mária (1943), Katalin (1944), Teréz (1946), Gabriella (1947), Miklós (1948), Viktor (1949), András (1950).

Васовчик Микола,народився 16-го жовтня 1918-го року у Берегові. Висвячений 15-го червня 1947-року єпископом Стойка Олександром. До 1949-го року був парохом церкви Покрова Богородиці у Чомі. 17-го лютого 1949-го року йому заборонили священницьку діяльність і видворили із села. Переселився до тещі у Берегово, де вони девятьнадцятеро жили у 2-х кімнатній квартирі. Незважаючи на постійні домагання, не перейшов до православної Церкви а залишився душпаcтирем-віросповідником і таємно прдовжував свою священницьку діяльність. На Берегівській мебельній фабриці виконував фізичну роботу. Після легалізації Церкви активно включився в душпастистирську діяльність. Помер при трагічних обставинах 1-го серпня 1992-го року. Жінка, Марія Монді померла 9-го січня 2001-го року в Берегові. Діти: Марія (1943), Катерина (1944), Терезія (1946), Габріелла (1947), Микола (1948), Віктор (1949), Андрій (1950).