Suba Dénes 1915. április 26-án született Ungváron. Az elemi iskolát Iványiban, a gimnáziumot Munkácson, a teológiát Ungváron végezte. 1940. július 12-én szentelte pappá Sztojka Sándor püspök. A tiszaszászfalvi Urunk Színeváltozása templom parókusa volt 1943-tól. Felesége, Ilniczky Anna 2010. február 13-án hunyt el Domonyán. Gyermektelenek voltak. 1950. október 9-én tartóztatták le. 1950. június 15-én aláírta az egyesülést a pravoszláv egyházzal. Felesége határozott fellépése után visszavonta az aláírását és letartóztatták. 1950. december 18-án huszonöt év kényszermunkára, öt év polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Lembergben és Vorkután raboskodott. 1955. december 2-án szabadult. A legalizáció után 1993. április 25-én Tiszaszászfalu (Szaszove) parókusa lett, ahol évekig a keresztnél végezték a szertartásokat, mert volt hívei nem engedték be a templomba. 2003. május 6-án hunyt el Domonyán. 1991. december 10-én rehabilitálták.
Діонизій Шуба, народився 26-го квітня 1915-го року в Ужгороді. Початкову школу закінчив у Іванівцях, гімназію в Мукачеві, теологію в Ужгороді. Висвячений 12-го липня 1940-го року єпископом Стойка Олександром. З 1943-го року був парохом храма Преображення Господнє в Сасові. Жінка, Ільницька Ганна померла 13-го лютого 2010-го року у Доманинцях. Дітей не мали. Арештований 9-го жовтня 1950-го року. 15-го червня 1950-го року підписав об'єднання з православною Церквою. Після рішучого втручання жінки, відкликав свій підпис і був арештований. 18-го вересня 1950-го року, засуджений до 25-ти років примусових робіт, 5-ти років позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував у Львові та Воркуті. Звільнився 2-го грудня 1955-го року. Після легалізації 25-го квітня 1993-го року став парохом у Сасові, де обряди роками проводили біля хреста тому, що його колишні вірники нe впускали його у церкву. Помер 6-го травня 2003-го року в Доманинцях. Реабілітований 10-го грудня 1991-го року.