Popovics Demeter 1899. november 7-én született Ilonokújfalun (Onok).

Az elemi iskolát Ilonokújfalun, a gimnáziumot Kalocsán, a teológiát Budapesten a Központi Katolikus Egyetemen végezte. 1944 májusában avatták kánonjogi doktorrá Kolozsváron.

1924. augusztus 28-án szentelte pappá Gebé Péter püspök. 1924-től A huszti Alumneum internátus igazgatója, szentszéki tanácsos, a Huszti Gimnázium hittanára volt.

1949. február 4-én tartóztatták le. Bírósági pere 1949. március 29-én volt. Huszonöt év kényszermunkára, polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Lembergben, Kijevben és Tájsetben raboskodott. 1956. június 19-én szabadult.

1968. október 3-án hunyt el Ungváron.

1992. november 15-én rehabilitálták.

Felesége Zékán Anna 1945. november 6-án hunyt el Huszton. Gyermekük: Miklós (1930).

Дмитро Попович, народився 7-го листопада 1899-го року у селі Онок. Початкову школу закінчив в Оноку, гімназію в Калочі (Угорщина), теологію в Будапешті в Центральній Духовній Семінарії. У травні 1944-го року, в Клужі (Румунія) одержав звання доктора канонічного права. Висвячений 28-го серпня 1924-го року, єпископом Гебей Петром. Від 1924-го року був викладачем релігії в Хустській гімназії та директором гуртожитку Алумнеум цієї ж гімназії. Жінка, Зейкан Ганна померла 6-го листопада 1945-го року в Хусті. Діти: Микола (1930). Арештований 4-го лютого 1949-го року. Судовий процес відбувся 29-го березня 1949-го року. Засуджений до 25-ти років примусових робіт, позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував у Львові, Києві та в Тайшеті. Звільнився 19-го червня 1956-го року. Помер 3-го жовтня 1968-го року в Ужгороді. Реабілітований 15-го листопада 1992-го року.