Petrik Jenő 1892. január 26-án született Lehócon (Lemkivci). Az elemi iskolát Lehócon, a gimnáziumot Munkácson, a teológiát Budapesten végezte. 1917. május 20-án szentelte pappá Papp Antal püspök. Szentszéki tanácsos, az egyházmegyei alapkezelőség pénztárosa, tiszteletbeli kanonok volt. 1949. augusztus 5-én tartóztatták le. 1949. szeptember 29-én huszonöt év kényszermunkára, polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Ungváron, Lembergben, Kijevben és a Komi ASZSZK lágereiben raboskodott. 1953. november 29-én hunyt el az ábezi fogolytáborban. Névtelen sírba temették el. 1991. november 12-én rehabilitálták. Felesége Papp Jolán (Papp Antal püspök legfiatalabb húga) 1953-ban hunyt el Ungváron. Gyermektelenek voltak.

Євген Петрик, народився 26-го січня 1892-го року у Лемківцях. Початкову школу закінчив у Лемківцях, гімназію в Мукачеві, теологію в Будапешьській Центральній Семінарії. Висвячений 20-го травня 1917-го року єпископом Папп Антонієм. Був скарбником єпархіального фонду, радником Святого престолу, почесним каноніком. Жінка, Пaпп Йолана (наймолодша сестра єпископа Папп Антонія) померла в 1953-му в Ужгороді. Дітей не мали. Арештований 5-го серпня 1949-го року. 29-го вересня 1949-го року засуджений до 25-ти років примусових робіт, позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував в Ужгороді, Львові, Києві та Комі АРСР. Помер 29-го листопада 1953-го року в таборі для ув'язнених в Абезі. Похоронили в безіменній могилі. Реабілітований 12-го листопада1991-го року.