Ortutay István 1894. február 28-án született Ungdarócon. Az elemi iskolát Ungdarócon, a gimnáziumot Ungváron, a teológiát Ungváron végezte. 1918. december 22-én szentelte pappá Papp Antal püspök. 1925-től a kapuszögi (Vorocsevo) Csodatevő Szent Miklós ereklyeinek átvitele templom parókusa volt. 1950. július 12-én tartóztatták le. 1950. augusztus 14-én huszonöt év kényszermunkára, öt év polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Lembergben, Kijevben és Tajsetben raboskodott. 1956. május 23-án szabadult. 1967. április 2-án hunyt el Ungváron. 1991. augusztus 19-én rehabilitálták. Felesége, Szilvay Erzsébet 1975. augusztusában hunyt el Rákosszentmihályon. Gyermekeik János (1921), András (1922).

Степан Ортутайнародився 28-го лютого 1894-го року у Дравцях. Початкову школу закінчив в Дравцях гімназію в Ужгороді, теологію в Ужгороді. Висвячений 22-го грудня 1918-го року єпископом Папп Антонієм. З 1925-го року був парохом храма Перенесення мощів Св.Миколая Чудотворця у Ворочові. Жінка, Сільвай Єлізавета померла (?) серпня 1975-го року в Ракошсентмігалі (Угорщина). Діти: Іван (1921), Андрій (1922). Арештований 12-го липня 1950-го року. 14-го серпня 1950-го року, засуджений до 25-ти років примусових робіт, 5-ти років позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував Львові, Києві, Тайшеті. Звільнився 23-го травня 1956-го року. Помер 2-го квітня 1967-го року в Ужгороді. Реабілітований 19-го серпня 1991-го року.