Mondi Miklós 1898. október 13-án született Bélyen (Szlovákia). Az elemi iskolát Bélyén, a gimnáziumot Ungváron, a teológiát Ungváron végezte. 1922. november 5-én szentelte pappá Papp Antal püspök. 1940-től a beregszászi Örömhírvétel templom parókusa volt, 1942-től pedig kerületi esperes. 1945. november 13-án tartóztatták le. Bírósági pere 1946. május 8-án volt. Tíz év kényszermunkára, öt év polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. A Komi ASZSZK-ban raboskodott. 1957. április 8-án szabadult. 1986. február 19-én hunyt el Dámócon. 1992. március 11-én rehabilitálták. Felesége, Gombos Margit 1980-ban hunyt el Dámócon. Gyermekeik: Mária (1923), János (1927), Emília (1929), Teréz (1930), Miklós (1932), Ágnes (1934), István (1936), Anna (1938), Klára (1940), Erzsébet (1942).

Микола Мондінародився 13-го жовтня 1898-го року у Болі (Словаччина). Початкову школу закінчив у Болі, гімназію та теологію в Ужгороді. Висвяченний. 5-го листопада 1922-го року, єпископом Папп Антонієм. Був парохом у Благовіщенській церкві м. Берегова від 1940-го року. З 1942-го року став деканом округу. Жінка, Маргіта Гомбош померла у 1980-му році в Дамовці (Угорщина). Діти: Марія (1923), Іван (1927), Емілія (1929), Терезія (1930), Микола (1932), Агнета (1934), Степан (1936), Ганна (1938), Клара (1940), Елізавета (1942). Арештований 13-го листопада 1945-го року. Судовий процес відбувся 8-го травня 1945-го року. Засуджений на 10 років примусових робіт, 5 років позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував у Комі АРСР. Звільнився 8-го квітня 1957-го року. Помер 19-го лютого 1986-го року Дамовці (Угорщина). Реабілітований 11-го березня 1992-го року.