Minya János 1910. február 9-én született Kerekhegyen (Okruhla).

Az elemi iskolát Técsőn, a gimnáziumot és a teológiát végezte.

1936. augusztus 16-án szentelte pappá Sztojka Sándor püspök. 1940-től a feketeardói (Csornotisziv) Jézus Krisztus mennybemenetele templom parókusa volt.

1946. július 17-án tartóztatták le. Háromszor idézték bíróság elé. Először 1946. október 18-án nyolc év kényszermunkára, öt év polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Másodszor 1947. június 14-én, amikor módosították négy év kényszermunkára, három év polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra. Lembergben és Kemerovóban volt lágerben. Harmadszor 1950. február 22-én 25 év kényszermunkára, öt év polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Ezt követően a Kazah SZSZK lágerébe került, ahonnan 1955. augusztus 4-én szabadult.

1979. január 12-én hunyt el Benében.

1992. augusztus 26-án rehabilitálták.

Felesége, Ilniczky Erzsébet 1975-ben hunyt el Benében.

Gyermekeik: Márta (1937), István (1940).

Іван Міня, народився 9-го лютого 1910-го року в селі Округла.

Початкову школу закінчив у Тячеві, гімназію в Ужгороді теологію Ужгороді.

16-го серпня 1936-го року висвячений єпископом Олександром Стойкою. Від 1940-го року був парохом церкви Вознесіння Ісуса Христа у Чорнотисові.

Жінка, Єлизавета Ільницька померла у 1975-му році у селі Бене.

Діти: Марта (1937), Степан (1940).

Арештований 17-го липня 1946-го року. Судовий процес відбувся 23-го вересня 1946-го року. Його справа розглядалася в суді тричі. Перший раз, 18-го жовтня 1946-го року, засуджений на 8 років примусових робіт, 5 років позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Цей вирок пізніше змінили, 14-го червня 1947-го року, на 4 роки примусових робіт, 3 роки позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Після цього був в'язнем спочатку у Львові, потім у лагері ССК. 22-го лютого 1950-го року засуджений на 25 років примусових робіт, 5 років позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Попадає у лагер в Казахській РСР звідки 4-го серпня 1955-го року виходить на волю. Помер 12-го січня 1979-го року у селі Бене.

Реабілітований 26-го серпня 1992-го року.