Mikita József 1895. április 27-én született Alsóhalason (Szlovákia). Az elemi iskolát Alsóhalason, a gimnáziumot Ungváron, a teológiát Ungváron és Budapesten, a Pázmány Péter Katolikus Egyetem végezte. 1922. november 5-én szentelte pappá Papp Antal püspök. 1932-től a kaszómezői (Косівська Поляна) Péter és Pál főapostolok templomának parókusa volt. 1949. május 29-én tartóztatták le. 1949.július 21-én huszonöt év kényszermunkára, polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Ungváron, Lembergben és a Kazah SZSZK-ban raboskodott. 1955. december 23--án szabadult. 1971. április 14-én hunyt el Ungváron. 1991. december 6-án rehabilitálták. Felesége Marina Irén 1985 májusában hunyt el Ungváron. Gyerekeik: Irén (1925), Erzsébet (1928 - Fedor István atya felesége), Margit (1931), Mária (1934).
Йосип Микита, народився 7-го квітня 1895-го року в Нижній Рибниці (Словаччина). Початкову школу закінчив у Нижній Рибниці, гімназію в Ужгороді, теологію в Ужгороді, а потім у Католицькому Університеті ім. Петера Пазманя в Угорщині. Висвячений 5-го листопада 1922-го року єпископом Папп Антонієм. Від 1932-го року був парохом церкви Святих Верховних апостолів Петра і Павла у селі Косівська Поляна. Жінка Марина Ірина, померла у травні 1985-го року в Ужгороді. Діти: Ірина (1925), Єлізавета (1929 жінка о. Федор С.) Маргіта (1931) Марія (1934). Арештований 29-го травня 1949-го року. 21-го липня 1949-го року, засуджений до 25-ти років примусових робіт, позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував в Ужгороді, Львові та Казахській РСР. Звільнився 23-го грудня 1955-го року. Помер 14-го квітня 1971-го року.
Реабілітований 6-го грудня 1991-го року.