Marina Sándor 1893. november 12-én született Úrmezőn (Ruszke Pole).

Az elemi iskolát Úrmezőn, a gimnáziumot Máramarosszigeten, a teológiát Ungváron és Budapesten végezte. 1917-ben avatták doktorrá.

1919. december 21-én szentelte pappá Papp Antal püspök. A Görögkatolikus Papnevelő Intézet dogmatika és filozófia professzora volt. 1939-től a nevickei Istenszülő oltalma templom parókusa volt.

1950. szeptember 12-én tartóztatták le. 1950. október 31-én huszonöt év kényszermunkára, öt év polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Lembergben, Tajsetben és Sekszna vidékén raboskodott. 1955. október 3-án szabadult.

1987. április 21-én hunyt el Ungváron.

1992. március 11-én rehabilitálták.

Felesége, Huszti Virginia 1986. augusztus 11-én hunyt el Ungváron.

Gyermekeik: Sarolta (1921 - Klin Jenő atya felesége), Sándor (1922), Johanna (1924 - Verdes Miklós atya felesége), György (1926), Irén (1927), Virginia (1928).

Олександр Марина, народився 12-го листопада 1893-го року в селі Руське Поле. Початкову школу закінчив у Руському Полі, гімназію в Сигіті‑Мармароському (Румунія), теологію в Ужгороді та у Католицькому Університеті Петера Пазманя у Будапешті. Диплом захистив літом 1917-го року в Будапештському університеті. Висвячений 21-го грудня 1919-го року єпископом Папп Антонієм. З 1939-го року був парохом храма Покровa Богородиці у Невицькому. Жінка, Густі Вірджінія померла 11-го серпня 1986-го року в Ужгороді. Діти: Шаролта (1921 жінка о. Клина Євгенія), Олександр (1922), Йоганна (1924-жінка о. Вердеша Миколая), Георгій (1926), Ірина (1927), Вірджінія (1928). Арештований 12-го вересня 1950-го року. 31-го жовтня 1950-го року, засуджений до 25-ти років примусових робіт, 5-ти років позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував Львові Тайшеті та Сексні. Звільнився у 3-го жовтня 1955-го року. Помер 21-го квітня 1987-го року в Ужгороді. Реабілітований 11-го березня 1992-го року.