Lelekács János 1924. július 9-én született Lehócon (Ljáhivci).

Az elemi iskolát Lehócon, a gimnáziumot és a teológiát Ungváron végezte.

1947. szeptember 14-én szentelte pappá Romzsa Tódor püspök. 1947-től a havasközi (Ljuta) Csodatevő Szent Miklós templom segédlelkésze volt.

1947. november 23-án tartóztatták le. Bírósági pere 1948. február 13-14. között volt. Tíz év kényszermunkára, öt év polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. A szeverouralszki, kolimai és csukotkai lágerekben raboskodott. 1955. december 12-én akkor szabadult.

Az 1991. október 4-én visszakapott Ungvári Görögkatolikus Székesegyház első parókusa volt.

1998. november 28-án Ungváron huny el.

Felesége, Ivancsó Éva Ungváron hunyt el március 25-én 2015-en. Domonyán van eltemetve.

Gyermekeik: Mária (?), Alexandra (?), Katalin (?).

Іван Лелекач,  народився 9-го липня 1924-го року у Ляхівцях. Початкову школу закінчив у Ляхівцях, гімназію в Ужгороді, теологію також в Ужгороді. Висвячений 14-го вересня 1947-го року єпископом Ромжа Теодором. Від 1947-го року був парохом церкви Св.Миколая Чудотворця у Люті. Жінка Іванчо, Єва померла 25-го березня 2015-го року в Ужгороді, похована у Доманинцях. Діти Марія((?) Александра(?) Катерина(?). Арештований 23-го листопада 1947-го року. Судовий процес відбувався 13-14-го листопада 1948-го року. Засуджений до 10-ти років примусових робіт, 5 років позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував у Північно-Уральських Чукотських лагерях та на Колимі, звідки звільнився 12-го грудня 1955-го року. Після виходу з підпілля єпархії і повернення, 4-го жовтня 1991-го року Ужгородського Катедрального собору, став першим його парохом. Помер 28-го листопада 1998-го року в Ужгороді.