Hrabár Béla 1898. szeptember 5-én született Alsóvereckén (Нижні Ворота).

Az elemi iskolát Alsóvereckén, a gimnáziumot Munkácson, a teológiát Ungváron végezte.

1923. november 4-én szentelte pappá Papp Antal püspök. 1935-től a galambosi (Голубине) Istenszülő elszenderedése templom parókusa volt.

1949. március 8-án tartóztatták le. 1949. április 26-án huszonöt év kényszermunkára, polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Lembergben, Moszkvában és a Mordvin SZSZK-ban raboskodott. 1956. április 27-én szabadult.

1983. december 6-án hunyt el Ungváron.

1992. március 11-én rehabilitálták.

Felesége Badik Kornélia 1990. április 10-én hunyt el Ungváron.

Gyermekeik: József (1925), Károly (1927), Konstantin (1935), Jusztin (1939).

Адальберт Грабар, народився 5-го вересня 1898-го року у Нижніх Воротах. Початкову школу закінчив у Нижніх Воротах, гімназію в Мукачеві, теологію в Ужгороді. Висвячений 4-го листопада 1923-го року, єпископом Папп Антонієм. Від 1935-го року був парохом церкви Успіння Пресвятої Богородиці у с. Голубинному. Жінка, Бадік Корнелія померла 10-го квітня 1990-го року в Ужгороді. Діти: Йосип (1925), Кароль, (1927), Констянтин (1935), Юстин (1939). Арештований 8-го березня 1949-го року. 26-го квітня 1949-го року засуджений до 25-ти років примусових робіт, позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував у Львові, Москві та Мордовській АРСР. Звільнився 27-го квітня 1956-го року. Помер 6-го грудня 1983-го року в Ужгороді. Реабілітований 11-го березня 1992-го року.