HOLOVÁCS JÓZSEF

1924. augustus 11-én született Miszticén (Imszticsovo). 1947. szeptember 14-én szentelte pappá Romzsa Tódor püspök. A rahoncai (Orihovicja) Nagy Szent Bazil templom parókusa volt. 1949. február 17. után betiltották a papi szolgálatát Árok (Járok) és Sztripa falvakban. 1949. június 6-án, a Szentháromság ünnepén mutatta be utolsó szent liturgiáját a rahoncai templomban. 1951-ben elköltözött a faluból és Felsődomonyán (Onokovci) telepedett le. Fizikai munkásként dolgozott, megbetegedett és ápolóként dolgozott. Titokban végezte papi hivatását. Felesége, Hladonik Erzsébet 1959. július 1-jén hunyt el. 1983. március 15-én Chira Sándor püspök karagandai lakásán Holovács József atyát püspökké szentelte. 1984-ben nyugdíjba ment. Felésődomonyai lakásán teológiai tanfolyamot szervezett. Papokat képzett, akiket Chira Sándor titokban szentelt pappá. 1990 virágvasárnapján, 41 év után újra Rahonca parókusa lett a visszakapott templomban. A Munkácson megszervezett papi szeminárium rektora lett. 2000. június 18-án hunyt el Felsődomonyán. Gyermekei: László(1948), József (1949), Mária(1953), Alexandra(1962).

Головач Йосиф,народився 11-го серпня 1924-го року в Імстичові. Висвячений 14-го вересня 1947-го року єпископом Ромжа Теодором. Був парохом храма Святого Василія Великого в Оріховцях. Після 17-го лютого 1949-го року йому заборонили священницьку діяльність у селах Ярок та Стріпа. На свято Трійці 6-го червня 1949- го року відправив останню Літургію в Оріховецській церкві. В 1951-му році виїхав із села і поселився в Оноковцях. Виконував фізичну роботу захворів і після навчання працював фельдшером. Таємно виконував свої священницькі обов'язки. Жінка, Гладоник Єлизавета померла 1-го липня 1983-го року. 15-го березня 1983-го року єпископ Хіра Олександр на своїй квартирі у Караганді висвятив його в єпископи. В 1984-му році вийшов на пенсію. В Оноковській квартирі організував теологічні заняття. Готував майбутніх священників, яких таємно висвячував Хіра Олександр. На Вербну неділю, через 41 рік, 1990-го року знову став парохом Ориховиці у поверненому храмі. Став ректором відродженної, в Мукачеві, теологічної семінарії. Помер 18-го червня 2000-го року в Оноковцях. Діти: Василь (1948), Йосип (1949), Марія (1953), Олександра (1962) .