Dr. Sztankaninec-Hám Antal Ágoston OSBM 1905. július 21-én született Ungváron.Az elemi iskolát és a gimnáziumot Ungváron végezte. A teológiát a munkácsi bazilita kolostorban és a krisztinapili (Cservobográd) kolostorban végezte.1927-ben örök fogadalmat tett, majd Romába küldték tanulni, ahol a "Collegium Rutenikum-" növendéke volt és a Gergely Egyetemen tanult. 1930. augusztus 17.-én avatták doktorává.1930. augusztus 17-én szentelte pappá Gebé Péter püspök. Szerzetesrendi feladatokat látott el. 1947-től A bányfalvi (Сусково) Csodatevő Szent Miklós templom parókusa volt.1949. április 5-én tartóztatták le. 1949. május 23-24-én huszonöt év kényszermunkára, polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Lembergben, Kijevben és a Kazah SZSZK lágereiben raboskodott.1957. július 28-án szabadult. Nem engedték, hogy visszatérjen Kárpátaljára. Karagandában Chira Sándor és Murányi Miklós társaként pasztorálta a német katolikusokat. 1991-ben tért haza Kárpátaljára.1999. augusztus 28-án hunyt el Hetyenben. A kisbereznai bazilita kolostor temetőjében temették el. 1991. október 29.-én rehabilitálták.

Др. Станканинець-Гам Антон Аугустин ЧСВВ, народився 21-го липня 1905-го року в Ужгороді. Початкову школу та гімназію закінчив в Ужгороді. Теологію вивчав спочатку Мукачівському монастирі василіян, а поті у Крістінапільському монастирі. У 1927 році, о. Протоігумен Львівської Провінції відіслав бр. Антонія на навчання до м. Риму (Італія), де він провчився до 1931 року у Григоріальній греко-католицькій семінарії під назвою "Collegium Rutenikum" і 17-го серпня 1930-го року отримав звання д-ра теологічних наук. Висвячений 17-го серпня 1930-го року, єпископом Гебей Петром. Від 1947-го року був парохом церкви Св.Миколая Чудотворця у Сускові. Арештований 5-го квітня 1949-го року. 23-24-го травня 1949-го року засуджений до 25-ти років примусових робіт, позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував у Львові, Києві та в таборах Казахської РСР Звільнився 28-го липня 1957-го року, але був позбавлений права повернення додому. Поїхав у Караганду де разом із Хіра Олекандром і Мурані Миколою займався пасторизацією католиків-німців. Додому на Закарпаття повернувся у 1991-му році. Помер 28-го серпня 1999-го року у Гетені (Липове). Похоронений на кладовищі василіянського монастиря у Малому Березному. Реабілітований 29-го жовтня 1991-го року.