Dr. Fenczik István Nagylucskán született 1892 október 13-án.

Az elemi iskolában Nagytoronyán és Sátoraljaújhelyen tanult, a gimnáziumot Sárospatakon a Református Gimnáziumban, majd Ungváron és Beregszászban végezte.

A teológiát Ungváron és Budapesten hallgatta.

1914-től Párizsban, a Sorbonne-on francia nyelvet és jogot hallgatott, 1914-15-ben Bécsben filozófiát tanult, 1915-ben miniszteri külön engedéllyel a Budapesti Állami Zeneakadémián oklevelet szerzett.

1918. május 26-án nőtlenül szentelte pappá Papp Antal püspök. 1918-tól ungvári teológiai tanára, 1924-től szentszéki tanácsos, 1929-től az ungvári szeminárium prefektusa.

1935-ben Huszton megalapította az Orosz Nemzeti Autonóm Pártot, 1938-ban a Podkarpatszka Rusz minisztere lett. 1939-1944 között képviselő a Magyar Országgyűlésben.

1945. március 31-én tartóztatták le Budapesten. A kémelhárítás hallhatta ki és az ungvári börtönbe szállították. Bírósági perét 1946. június 3-14. között folytatták le. Golyó általi halálra ítélték, s az ungvári börtönben agyonlőtték. Az ungvári Kapos utcai temetőben jeltelen sírban temették el.

1992. február 24-én rehabilitálták.

Др. Степан Фенцик, народився 13-го жовтня 1892-го року у Великих Лучках. У початковій школі вчився у Великій Тороні (Словаччина) та Шаторальяуйхейі (Угорщина). Навчання розпочав у Реформатській Гімназії у м. Шарошпоток, а продовжував і закінчив в Ужгороді та Берегові. Теологію вивчав в Ужгороді та Будапешті. З 1914-го року слухав курс лекцій з юриспруденції та французької мови. У 1914-1915-х роках вивчав філософію у Відні. В 1915-му році, з міністерського дозволу, отримав свідоцтво Будапештської Державної Музичної Академії.

26-го травня 1918-го року був висвяченний єпископом Папп Антонієм, на той момент був неодружений. З 1918-го року викладач теології в Ужгороді. З 1924-го року апостолський престольний радник. Від 1929-го року був префектом семінарії. У 1935-му році заснував у Хусті Російську Національну Автономну Партію. У 1938-му році став міністром Підкарпатської Русі. У 1939-1944-х роках депутат Угорського Парламенту. Заарештований 31 березня 1945-го року радянською контррозвідкою і етапований в Ужгородську тюрму. Судовий процес провели 3-14-го червня 1946-го року, на якому був присуджений до розстрілу. Розстріляний в Ужгордській в'язниці. Похований у безіменній могилі на Ужгородському кладовищі на вулиці Капушанській.

Реабілітований 24-го лютого 1992-го року.