Choma Viktor 1891. szeptember 23-án
született Nagylucskán (Veliki Lucski). Az
elemi iskolát Tehényén, a
gimnáziumot Ungváron és a teológiát Ungváron végezte. 1915. december
19-én szentelte pappá Papp Antall püspök. Kanonok, teológiai tanár volt.
1939-től az ungvári Szent Kereszt Felmagasztalása székesegyház parókusa volt. 1951.
október 31-én tartóztatták le. 1951. december 25-én huszonöt év
kényszermunkára, öt év polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték.
Lembergben és Horodiscsében raboskodott, ahol 1953. április 2-án elhunyt.
Jelöletlen sírban nyugszik. 1992.
március 2-án rehabilitálták. Felesége
Monajló Mária 1920. január 26-án hunyt el Bilkén. Gyermekük:
Klára (1920).
Віктор Хома, народився 23-го вересня 1891-го року у Великих Лучках.
Початкову школу закінчив у Тегині, гімназію в Ужгороді, теологію в Ужгороді. Висвячений 19-го грудня 1915-го року єпископом Папп Антоієм. Був каноніком і викладачем теології. Від 1939-го року був парохом
Хрестовоздвиженського Катедрального собора в Ужгороді.
Жінка, Манайло Марія померла 26-го січня 1920-го року в Білках. Діти Клара (1920).
Арештований 31-го жовтня 1951-го року. 25-го грудня 1951-го року, засуджений до 25-ти років примусових робіт, 5-ти років позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна.
Ув'язнення відбував у Львові та Городищі де 2-го квітня 1953-го року помер. Похований у безіменній могилі.
Реабілітований 2-го березня 1992-го року.
Віктор Хома, народився 23-го вересня 1891-го року у Великих Лучках.
Початкову школу закінчив у Тегині, гімназію в Ужгороді, теологію в Ужгороді. Висвячений 19-го грудня 1915-го року єпископом Папп Антоієм. Був каноніком і викладачем теології. Від 1939-го року був парохом
Хрестовоздвиженського Катедрального собора в Ужгороді.
Жінка, Манайло Марія померла 26-го січня 1920-го року в Білках. Діти Клара (1920).
Арештований 31-го жовтня 1951-го року. 25-го грудня 1951-го року, засуджений до 25-ти років примусових робіт, 5-ти років позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна.
Ув'язнення відбував у Львові та Городищі де 2-го квітня 1953-го року помер. Похований у безіменній могилі.
Реабілітований 2-го березня 1992-го року.
