Bokotey András 1909. december 4-én született Ötvösfalván (Zolotarevo).

Az elemi iskolát Ötvösfalván, a gimnáziumot Beregszászban, a teológiát Ungváron végezte.

1933. július 12-én szentelte pappá Sztojka Sándor püspök. 1946-tólaz ilosvai (Irshava) Péter és Pál főapostolok templom parókusa volt 1946-tól.

1949. szeptember 29-én tartóztatták le. 1949. november 30-án huszonöt év kényszermunkára, polgári jogfosztásra és vagyonelkobzásra ítélték. Lembergben és a Kazah SZSZK lágereiben raboskodott. 1955. november 2-án szabadult. Megélte a legalizációt és 1990 januárjában Beregszentmiklós (Csinagyijovo) parókusa lett. 1990 márciusá a szolyvai "kistemplom" papja, Kopáron (Roszos) templomot épített.

1992. július 31-én hunyt el Beregszentmiklóson.

1992. január 29-én rehabilitálták.

Felesége Csedrik Mária 1996. június 11-én hunyt el Beregszentmiklóson.

Gyermekeik: Éva (1934), András (1938), Mária (1941), Pál (1943), Miklós (1944).

Андрій Бокотей,народився 4-го грудня 1909-го року у Золотарьові. Початкову школу закінчив у Золотарьові, гімназію у Берегові, теологію в Ужгороді. Висвячений 12-го липня 1933-го року єпископом Стойка Олександром. З 1946-го року був парохом церкви Першоапостолів Петра і Павла в Іршаві. Жінка, Чедрик Марія померла 11-го червня 1996-го року в Чинадійові. Діти: Єва (1934), Андрій (1938), Марія (1941), Павло (1943,) Микола (1944). Арештований 29-го вересня 1949-го року. 30-го листопада 1949-го року, засуджений до 25-ти років примусових робіт, позбавлення громадянських прав та конфіскацію майна. Ув'язнення відбував у Львові та таборах Казахської РСР. Звільнився 2-го листопада 1955-го року. Дожив до легалізації церкви і в січні 1990--го року став парохом у Чинадієві.У березні 1990-го року православи повернули малу свалявську церкву. У селі Росош почав будівництво церкви, яку освятили в 1993-му році. Помер 31-го липня 1992-го року у Чинадієві. Реабілітований 29-го січня 1992-го року.