BICZKÓ ANDRÁS

1913. november 19-én született Pisztraházán (Pisztrjalovo). 1938. július 10-én szentelte pappá Sztojka Sándor püspök. A munkácsi Istenszülő elszenderedése templom segédlelkésze volt. 1949. január 24-én este bezárta a templomot és hazaindult. A parókia előtt várakozó belügyi munkatársak elől megszökött és szülőfalujában kilenc éven át bújtatták a testvérei az istálló alatt vájt bunkerben. 1959 után is folytatta titkos papi tevékenységét. 1990-ben családjával Csehszlovákiába költözött. 1993. január 7-én tért haza, és részt vett a munkácsi Istenszülő elszenderedése templom első liturgiáján. 1993. július 25-én hunyt el Szenec (Szlovákia) városában. Felesége, Bellovics Olga 1994. február 3-án hunyt el Szenec városában (Szlovákia). Gyermekeik: Iván, Mária és Olga (1947).

Біцко Андрій народився 19-го листопада 1913-го року в Пістрялові. Висвячений 10-го липня 1938-го року єпископом Стойка Олександром. Був помічним священником церкви Успіння Богородиці в Мукачеві. Вечером 24-го січня 1949-го року закрив храм і рушив додому. Біля фари на нього чекали працівники МВС від яких він зумів втекти і в рідному селі 9 років брати переховували його в бункері віритому під хлівом. Після 1959-го року продовжував свою таємну діяльність священника. У 1990-му році разом з сім'єю переселився у Чехословаччину. 7-го січня 1993-го року приїхав додому і прийняв участь у першій Літургії в Мукачівському храмі Успіння Богородиці. Помер 25-го року у Сенці (Словаччина). Жінка Беллович Ольга померла 3-го лютого 1994-го року в Сенці (Словаччина). Діти Іван () Марія () Ольга (1947).